У світі, де майбутнє пахне гаром, а мораль давно зникла у диму неонів, правди не знайти навіть у найчесніших бітів пам’яті. Cyberpunk 2077: Даю слово — це більше, ніж комікс. Це потужна, емоційна й неочікувано людяна історія, де за кожною посмішкою ховається зброя, а за кожною добротою — біль.
Найт-Сіті ніколи не спить
Усі дороги ведуть у Найт-Сіті — місто, що дихає гріхом, криком і сталлю. Тут не буває чужих історій — кожен стає частиною гри, навіть якщо не просив. Саме тут, серед хромованих тіл і вуличної справедливості, починається шлях нашої героїні — жінки, яку колись називали бабцею-офіціанткою, а тепер бояться називати взагалі.
Мирна пенсіонерка? Не цього разу
Життя головної героїні нагадує спокійний сон, поки смерть не вривається до нього кулею. Випадкова загибель однієї з кіберпанків запускає ланцюг катастроф. Протистояння між легендарною бандою Валентинос та корумпованою мегакорпорацією перетворюється на війну, у яку втягнута навіть вона — людина, що лише хотіла спокою. Але Найт-Сіті не прощає.
Помста має ім’я
Щоб вижити — треба згадати, ким ти була. У пошуках правди героїня знову бере до рук зброю, повертається до тіней минулого та дає собі клятву: більше жодного страху. Кожна її дія — це слово, кожне слово — удар. І жоден із них не даремний. Вона більше не бабця. Вона — гнів. Вона — порожнеча, що чекає моменту.
Хаос, який надто реальний
Комікс Cyberpunk 2077: Даю слово — не просто динамічний бойовик. Це історія про те, як далеко може зайти звичайна людина, коли світ стирає всі межі. Це сюжет, у якому панує анархія, але водночас — неймовірна внутрішня сила. Історія, яка доводить: іноді найгучніше слово — це те, яке сказане перед пострілом.
Ілюстрації, що ріжуть як лезо
Візуальний стиль коміксу — це вибух кольору, стилізації та шаленого ритму. Графіка не просто підтримує сюжет — вона вбиває точніше, ніж кулі. Кожна сторінка — це кіносцена, кожен кадр — вибуховий спалах подій. Якщо ви шукали Cyberpunk у чистому вигляді — ви його знайшли.
Cyberpunk 2077: Даю слово — це заклик. Це нагадайка, що навіть у найбільш стерильному цифровому світі ще жевріє людське. Але чи вистачить цього, щоб вижити?