Задовго до анексії Криму, вона пізнала свою українську належність. Ні батько – підполковник КДБ, ні російські коріння в її крові не заважали цьому. Дитяча дружба з кримською татаркою та знайомство з їхньою культурою стали насінням, яке в майбутньому виросло у її особистий пошук і визначення національної ідентичності.
В романі переплелися кримськотатарська культура, українська література і родинні таємниці. Разом із головною героїнею та її подругами, кримськими дівчатами Аліє та українкою Альоною, читач подорожує від їхнього дитинства аж до анексії Криму Росією.
Серед мешканців Криму існує приказка: "За Перекопом землі немає", смисл якої полягає в тому, що події на материку мало впливають на життя на півострові. Роман Анастасії Левкової показує, що земля належить обом сторонам Перекопу і варто її дійсно пізнати і об'єднати – відкрити материк для Криму і Крим для материка.
Робота над цією книгою розпочалася у 2012 році. Проте, з початком окупації Криму у 2014 році, концепція роману зазнала змін. За цей період авторка провела близько 200 інтерв'ю з понад 50 кримчанами, а деталі їхніх історій стали неотдільною частиною роману.